Сьогодні — День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
Є дні, коли біль не вміщується у слова. Коли мовчання говорить голосніше за будь-які промови. Саме таким є День пам’яті дітей, загиблих внаслідок збройної агресії рф проти України.
Тих, хто мав прокидатися від маминого голосу, а не від вибухів. Хто мав бігти до школи, мріяти, дружити, закохуватися, будувати своє майбутнє. Але замість щасливого дитинства вони побачили жорстокість війни.
Кожна загибла дитина — це рана, яка ніколи не загоїться в серці України. Це обірвана колискова. Ненаписаний твір у школі. Неподарований букет мамі. Несказане «люблю». Це життя, яке ворог украв без права на прощення.
Особливо боляче усвідомлювати, що ці діти могли б сьогодні сміятися, гратися на подвір’ї, мріяти про літо та мирне небо. Але замість цього ми запалюємо свічки пам’яті й зі сльозами згадуємо невинних маленьких янголів, чиї серця перестали битися через війну.
Схиляємо голови перед світлою пам’яттю кожної дитини, життя якої забрала російська агресія. Розділяємо невимовний біль родин, які втратили найдорожче.
І поки живе наша пам’ять — житимуть і вони. У наших молитвах. У тихому дзвоні дитячих голосів у небі. У кожному битті серця України.
Світла пам’ять дітям, убитим війною!
