Останнім шляхом Кобзаря
«Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій...», – так колись заповів Великий Кобзар, борець за свободу свого народу – Тарас Григорович Шевченко. Для нього Україна була найвищою земною святинею, за неї він був готовий покласти на вівтар жертовності свою душу і тіло, для неї жив і страждав.
Сьогодні у будинку культури відбулася унікальна філателістична виставка: «Останнім шляхом Кобзаря». Ініціатором та організатором цієї події став відомий філателіст, член Київського товариства Асоціації філателістів України, громадський діяч, член Асоціації випускників Юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка – Олександр Володимирович Канівець.
Виставка приурочена 160-річчю із дня перепоховання Великого Кобзаря на Чернечій горі у Каневі. Історики зазначають, що на другий день по смерті поета один із найближчих його друзів М.М. Лазаревський звернувся з проханням до санкт-петербурзького генерал-губернатора видати дозвіл на перепоховання тіла Кобзаря в Україні. У квітні 1861 року труну викопали з землі, вклали в іншу, цинкову, і поставили на спеціальний ресорний повіз. Чорна труна вивершувалась на запряженому четвериком повозі. Перш ніж рушити в далекий шлях на Україну, заговорив Пантелеймон Куліш, соратник по Кирило-Мефодіївському братству: «Що ж се ти, батьку Тарасе, од’їжджаєш на Вкраїну без червоної китайки, заслуги козацької? Чим же нижчий ти од Козацьких лицарів? Ні один вільний козак не сходив з цього світу без сеї останньої честі». І труну поета накрили червоною китайкою, а жалобний повіз рушив зі Смоленського кладовища через Васильєвський острів, Адміралтейську площу і Невський проспект до станції Ніколаєвської залізниці. До Москви везли поїздом. З Москви – старим поштовим шляхом через Тулу, Орел, Глухів, Батурин, Борзну, Ніжин, Козелець, Бровари до Києва. Звідти – пароплавом до Канева, в якому на Чернечій горі, де колись мріяв побудувати дім, поет знайшов вічний спокій.
Для кожного з перелічених міст були виготовлені за спецзамовленням конверти з тематичними зображеннями. Під час маршруту здійснювалося спец погашення конвертів у кожному місті та містечку відповідно до дати перебування у ньому траурної процесії 160 років тому.
На виставці представлений особливий предмет – посмертна маска Кобзаря, яка органічно доповнює ідею втілення останнього шляху українського пророка на Батьківщину.
У заході взяла участь заступник міського голови Тетяна Пирог. Тетяна Валеріївна подякувала Олександру Канівцю за титанічну працю та надану можливість для присутніх доторкнутися до історії життя видатного поета.
По завершенню заходу учасники виставки поклали квіти до погруддя Т.Г. Шевченка, вихованці комунального закладу «Борзнянський ліцей» Чернігівської обласної ради декламували вірші.
