A A A K K K
для людей із порушенням зору
Борзнянська територіальна громада
Чернігівська область

Важлива інформація

 

Відеокурс «Що потрібно знати, щоб взяти дитину у родину?»

Для осіб, які мають бажання взяти у свою родину дитину пропонуємо за прямим посиланням на YouTube https://cutt.ly/yWl9kXS ознайомитись з «Відеокурсом «Що потрібно знати щоб взяти дитину у родину», створеного у рамках проєкту «Реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей у Тернопільській області», що реалізується консорціумом Oxford Policy Management, як частина програми Міністерства соціальної політики України «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» при підтримці Світового банку».

З метою отримання більш детальної інформації з питань усиновлення дітей, влаштування їх під опіку, піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу, створення родин патронатних вихователів, пропонуємо звертатись до служби у справах дітей Борзнянської міської ради за адресою: м. Борзна, вул. П. Куліша,104, 3-й поверх, кабінет № 4, тел. 2-13-43.

 

Відповідальність батьків за невиконання рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримування» від 03.07.2018 року були внесені зміни до деяких законодавчих актів, в тому числі до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Нарешті діючим законодавством України передбачено дієвий вплив на батьків, які не виконують рішення органів опіки та піклування в частині визначення рішенням таких органів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею, того з батьків хто проживає окремо. Відповідні зміни внесені до статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Нагадуємо, що відповідно до положень Сімейного кодексу України, а саме ст. 157 питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Той з батьків хто проживає окремо від дитини має право на спілкування з нею та зобов’язаний брати участь у її вихованні, а той з батьків хто проживає разом з дитиною не має права перешкоджати такому спілкуванню тому з батьків хто проживає окремо, якщо тільки таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до положень ст. 157-159 Сімейного кодексу України питання щодо участі батьків у вихованні дитини може вирішуватись за їх спільною домовленістю, рішенням органу опіки та піклування або рішенням суду.

На жаль, при вирішенні питання участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, органом опіки та піклування та прийняття відповідним органом розпорядження або рішення з даного питання, той з батьків хто проживає спільно з дитиною та не створює перешкоди іншому з батьків жодним чином не міг бути у встановленому законом порядку притягнутий до відповідальності за порушення або не виконання рішення органу опіки та піклування, яким було визначено спосіб участі іншого з батьків у спілкуванні з дитиною, дні та часи побачень з дитиною, можливості забрання дитини, графік таких побачень тощо.

На даний час за порушення рішення органу опіки та піклування щодо визначення способів участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від дитини, передбачається адміністративна відповідальність, а саме – накладання штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Вчинення повторного діяння протягом року після накладання адміністративного стягнення тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та тимчасове обмеження того з батьків, з ким проживає дитина, у праві виїзду за межі України та обмеження у праві керування транспортним засобом – до виконання рішення в повному обсязі.

Крім цього звертаємо увагу на встановлення відповідальності за невиконання законних вимог посадових (службових) осіб органу опіки та піклування, а саме: відповідальність встановлюється за невиконання законних вимог посадової особи органу опіки та піклування або не допущення тим із батьків або тим з інших членів родини, з яким проживає дитина, або особою, яка проживає з таким із батьків (дитиною), посадових осіб органу опіки та піклування до обстеження умов проживання дитини, створення перешкод посадовим особам при здійсненні інших покладених на них законом повноважень тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення повторного діяння протягом року після накладання адміністративного стягнення тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Сімейні форми

Пріоритетною формою влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є сімейне виховання. На даний час в Україні діють такі сімейні форми:

  • Усиновлення – прийняття усиновлювачем у свою сім’ю дитини на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя При усиновленні дитина втрачає статус дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування.
  • Опіка та піклування – влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в сім’ї громадян України, які перебувають, переважно у сімейних, родинних відносинах з ними, або пройшли відповідне навчання, з метою забезпечення їх виховання, освіти, розвитку і захисту їх прав та інтересів. Над дитиною, яка не досягла 14 років, встановлюється опіка, а піклування – над дитиною, у віці від 14 до 18 років. Дитина при цьому не втрачає свого статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, тобто має всі пільги, встановлені законодавством. Опікуни чи піклувальники отримують допомогу.
  • Прийомна сім’я – сім’я, яка добровільно взяла із закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, від 1 до 4 дітей на виховання та спільне проживання.
  • Дитячий будинок сімейного типу – окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш, як 5 дітей-сиріт і дітей позбавлених батьківського піклування.
  • Патронат – це тимчасовий догляд (від 3 до 6 місяців), виховання та реабілітація дитини у сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом з батьками/законними представниками, надання їй та її сім’ї послуг, спрямованих на повернення у сім’ю відповідно до найкращих інтересів дитини. Оплата послуг патронатного вихователя та виплата соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі та порядку, які визначені Кабінетом Міністрів України.

 

Порядок надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2017 № 268 «Про затвердження Порядку надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів», постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2018 р. № 301 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 і від 5 квітня 2017 р. № 268» діти та особи з числа внутрішньо переміщених осіб, які на момент здійснення антитерористичної операції проживали на території Донецької та Луганської областей; діти, батьки, яких загинули внаслідок проведення АТО мають право на отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Право на отримання цього статусу мають діти та особи, які під час здійснення антитерористичної операції не досягли 18 років (повноліття) і які внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів:

  • отримали поранення, контузію, каліцтво;
  • зазнали фізичного, сексуального насильства;
  • були викрадені або незаконно вивезені за межі України;
  • залучалися до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань;
  • незаконно утримувалися, в тому числі в полоні;
  • зазнали психологічного насильства.

Дитина, якій виповнилося 14 років, має право самостійно звернутися до служби у справах дітей та подати документи для отримання статусу.

Для надання статусу законний представник дитини або у разі, коли дитина переміщується без супроводження батьків або осіб, які їх замінюють, її родичі (баба, дід, прабаба, прадід, тітка, дядько, повнолітні брат або сестра), вітчим, мачуха, представник органу опіки та піклування подають до служби у справах дітей заяву про надання статусу, згоду на обробку персональних даних і засвідчені в установленому порядку копії наступних документів:

  • свідоцтва про народження дитини або іншого документа, що посвідчує особу дитини;
  • документа, що посвідчує особу заявника;
  • документа, що підтверджує повноваження законного представника дитини або родинні стосунки між дитиною та заявником;
  • довідки про взяття дитини на облік як внутрішньо переміщеної особи або документа, що підтверджує проживання/перебування дитини у місті.

Якщо дитина отримала поранення, контузію, каліцтво, також подаються виписки з медичної картки дитини або консультаційного висновку спеціаліста, видані після медичного обстеження та лікування дитини в закладах охорони здоров’я із зазначенням діагнозу.

Якщо дитина зазнала фізичного, сексуального насильства, була викрадена або незаконно вивезена за межі України, залучалася до участі у діях воєнізованих чи збройних формувань, незаконно утримувалася, у тому числі в полоні, також подаються копії:

  • заяви про вчинення щодо дитини кримінального правопорушення або про залучення дитини до провадження як потерпілої, зареєстрованої в установленому порядку у відповідних правоохоронних органах;
  • витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про відкриття кримінального провадження;
  • висновку експерта за результатами судової експертизи (за наявності), проведеної в ході досудового розслідування в кримінальному провадженні, якою встановлено факти фізичного, сексуального насильства щодо дитини внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.

Якщо дитина зазнала психологічного насильства, також подаються:

  • висновок оцінки потреб Центру надання соціальних послуг Борзнянської міської ради, який знаходиться за адресою: м. Борзна, вул. Б. Хмельницького, 2;
  • копія посвідчення з написом «Посвідчення члена сім’ї загиблого», якщо дитина отримала статус відповідно до Порядку надання статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2015 р. № 740;
  • копія свідоцтва про смерть та копія документа, що підтверджує загибель особи в населеному пункті, на території якого здійснювалася антитерористична операція, або копія документа, що підтверджує смерть особи внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих у зазначеному населеному пункті у період здійснення антитерористичної операції, у разі загибелі батьків дитини або одного з них – із числа цивільних осіб.

Після збору всіх необхідних документів заявник подає їх до служби у справах дітей.

Рішення про надання або відмову в наданні статусу приймається органом опіки та піклування Борзнянської міської ради протягом 30 календарних днів з дати реєстрації заяви про надання статусу за результатами розгляду комісії з питань захисту прав дитини.

Статус дитини, постраждалої внаслідок бойових дій та збройних конфліктів, зберігається й після досягнення нею повноліття.

 

Внутрішньосімейне усиновлення

Усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя здійснюється за місцем проживання дитини.

Для усиновлення дитини те з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

До заяви додаються:

  1. копія свідоцтва про шлюб;
  2. копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу;
  3. висновок про стан здоров’я заявника;
  4. довідка про наявність чи відсутність судимості;
  5. копія свідоцтва про народження дитини;
  6. письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріально, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо).

Служба у справах дітей протягом 10 робочих дітей після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов заявника, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь