Нормативно-правова база

• Закон України «Про запобігання корупції» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1700-18;
• Закон України «Про очищення влади» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1682-18;
• Закон України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні на 2021-2025 роки» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2322-20#n8;
• Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1698-18;
• Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/772-19#Text;
• Кодекс України про адміністративні правопорушення (Глава 13-А Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, ст. 172-4 - 172-9-2) http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/paran1813#n1813;
• постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки» від 04.03.2023 № 220 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/220-2023-%D0%BF#Text;
• постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 25.03.2015 № 171 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/171-2015-%D0%BF#Text;
• постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади»» від 16.10.2014 № 563 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/563-2014-%D0%BF#Text;
• Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) https://nazk.gov.ua/.

Пам’ятка для посадових осіб органів місцевого самоврядування щодо дотримання окремих вимог, обмежень та заборон передбачених Законом України «Про запобігання корупції»

1. Посадовим особам забороняється:

• Використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов’язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах (стаття 22 Закону).
• Безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки, для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб (стаття 23 Закону):
  у зв’язку із здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
  якщо особа, яка дарує перебуває в підпорядкуванні такої особи;
  вартість яких перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово (крім подарунків, які даруються близькими особами чи є загальнодоступними знижками на товари, послуги, загальнодоступними виграшами, призами, преміями, бонусами);
  сукупна вартість яких, перевищує два прожиткових мінімуми, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки, отримані від однієї особи (групи осіб) протягом року, (крім подарунків, які даруються близькими особами чи є загальнодоступними знижками на товари, послуги, загальнодоступними виграшами, призами, преміями, бонусами).
• Незаконно розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала йому відома у зв’язку з виконанням службових повноважень (стаття 172-8 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення»).
• Займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України (для державних службовців, стаття 25 Закону).
• Входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України (стаття 25 Закону).
• Обмеження після припинення діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування

Відповідно до статті 26 Закону особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнилися або іншим чином припинили діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, забороняється:
– протягом року з дня припинення відповідної діяльності укладати трудові договори (контракти) або вчиняти правочини у сфері підприємницької діяльності з юридичними особами приватного права або фізичними особами – підприємцями, якщо вищезгадані особи протягом року до дня припинення виконання функцій держави або місцевого самоврядування здійснювали повноваження з контролю, нагляду або підготовки чи прийняття відповідних рішень щодо діяльності цих юридичних осіб або фізичних осіб – підприємців;
– розголошувати або використовувати в інший спосіб у своїх інтересах інформацію, яка стала їм відома у зв’язку з виконанням службових повноважень, крім випадків, встановлених законом;
– протягом року з дня припинення відповідної діяльності представляти інтереси будь-якої особи у справах (у тому числі в тих, що розглядаються в судах), в яких іншою стороною є орган, підприємство, установа, організація, в якому (яких) вони працювали на момент припинення зазначеної діяльності.
При цьому слід зазначити, що порушення обмеження щодо укладення трудового договору (контракту) є підставою для припинення відповідного договору. Правочини у сфері підприємницької діяльності, вчинені з порушенням вказаних вимог, можуть бути визнані недійсними.
Слід зазначити, що запровадження такого обмеження є загальновизнаним міжнародним антикорупційним стандартом. За своєю природою згаданий превентивний механізм має на меті мінімізувати ризики виникнення конфлікту інтересів при переході службовця на іншу, не пов’язану з виконанням функцій держави роботу, мінімізувати випадки, коли особа у неправомірний спосіб створює особливо сприятливі умови для установ, підприємств, організацій, де вона планує працювати після залишення публічної служби або використовує на новій посаді службову інформацію або інші можливості своєї колишньої посади на службі.

• Мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими, у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам.

Обмеження щодо спільної роботи близьких осіб поширюється на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Зокрема, вони не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам. У зв’язку з цим, претенденти на зайняття посад ОМС зобов’язані повідомити керівництво органу, на посаду в якому вони претендують, про працюючих у цьому органі близьких їм осіб.
Зазначені обмеження щодо роботи близьких осіб не стосуються осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах.
У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо обмеження роботи близьких осіб, необхідно вжити заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування.
У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.
Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, відповідні особи або близькі їм особи в місячний строк з моменту виникнення обставин підлягають переведенню в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування. У разі неможливості такого переведення особа, яка перебуває у підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади. Вичерпні поняття прямого підпорядкування та близькі особи визначено статтею 1 Закону. Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.
У разі, коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, на працівників, які постійно в них працюють, поширюється статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського.
Слід зазначити, що дане обмеження по суті складається з двох окремих заборон: мати в підпорядкуванні близьких осіб або бути їм прямо підпорядкованим. Тому, ситуація, коли близькі особи перебувають у відносинах прямого підпорядкування і при цьому підпорядкована особа працює у сільській місцевості, а керівник працює у місті, потребує врегулювання, оскільки має місце порушення обмеження з боку особи, яка є керівником.

1. Посадові особи зобов’язані:
   2.1.   Вживати заходів щодо запобігання одержанню неправомірної вигоди або подарунка; невідкладно, але не пізніше одного робочого дня, письмово повідомляти безпосереднього керівника у разі, якщо такі особи виявили у своєму службовому приміщенні чи отримали майно, що може бути неправовірною вигодою, або подарунок (стаття 24 Закону).
   2.2.   У разі виникнення обставин що порушують обмеження спільної роботи близьких їм осіб, вживати заходів щодо усунення таких обставин у п’ятнадцятиденний строк (для державних службовців, стаття 27 Закону).
   2.3.   Вживати заходів щодо запобігання виникнення та врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів (статті 28-36 Закону).
   2.4.   Повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася про наявність у неї конфлікту інтересів безпосереднього керівника.
   2.5.   Дотримуватися правил етичної поведінки.
   2.6.   Подавати декларації осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (статті 45-46 Закону):

• щорічну декларацію, яка подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком;
• декларацію суб’єкта декларування, який припиняє діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається не пізніше дня такого припинення;
• декларацію суб’єкта декларування, який припинив діяльність, пов’язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність;
• декларацію суб’єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, що подається до призначення або обрання особи на посаду.

2.7.   Письмово повідомляти Національне агентство з питань запобігання корупції у десятиденний строк (стаття 52 Закону):

• у разі відкриття суб’єктом декларування або членом його сім’ї валютного рахунку в установі банку-нерезидента;
• про суттєві зміни в майновому стані, з моменту отримання суб’єктом декларування доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня відповідного року.

За вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, законодавством України передбачена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність (стаття 65 Закону).