Важлива інформація про особливості призову – 2021 року
Призов громадян на строкову військову службу проводиться у встановлені терміни на підставі Указу Президента України та наказу Міністра оборони, виданого на його виконання. На строкову військову службу призиваються придатні для цього за станом здоров’я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 27-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі – громадяни призовного віку).
Призов громадян на строкову військову службу включає проходження ними призовної комісії та відправлення їх до військових частин.
Після набрання чинності Указом Президента України від 24.02.2021 року № 71/2021 «Про звільнення в запас військовослужбовців строкової служби, строки проведення чергових призовів та чергові призови громадян України на строкову військову службу у 2021 році»:
- призовники, яким надійшла повістка районного (міського) військового комісаріату на прибуття до призовної дільниці для проходження призовної комісії, зобов’язані прибути в пункт і у строк, зазначені в повістці;
- у разі якщо за будь-яких обставин повістка не надійшла, громадяни призовного віку зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову, визначеного Указом Президента України.
У першу чергу призову підлягають громадяни старшого призовного віку, термін дії відстрочки яких закінчився або які не були призвані з різних причин на строкову військову службу в установлені терміни.
Відстрочка від призову і звільнення від призову:
Згідно ст. 17 та 18 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» за сімейними обставинами, станом здоров’я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності:
- призовники, у яких є дитина віком до трьох років;
- чоловіки, які мають двох і більше дітей або вагітну дружину;
- призовники у яких є непрацездатні батьки або одинока мати чи батько;
- опікуни та піклувальники – за умови відсутності працездатних родичів;
- священнослужителі, поліцейські, деякі педагоги і лікарі (повинні працювати на повній ставці);
- призовники, які визнані медкомісією тимчасово непридатними до військової служби;
- при навчанні на військовій кафедрі (до закінчення і присвоєння звання офіцера запасу).
Звільнення від призову на строкову військову службу:
- призовники, які визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби в мирний час;
- призовники, які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 27-річного віку;
- призовники, які виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
- батько або мати, рідний (повнорідний, неповнорідний) брат або сестра яких загинули, померли або стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних;
- призовники, які до набуття громадянства України пройшли військову службу в інших державах;
- призовники, які були засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, у тому числі із звільненням від відбування покарання;
- призовники, яким після закінчення закладів вищої освіти присвоєно військові (спеціальні) звання офіцерського (начальницького) складу.
ДО УВАГИ РОБОТОДАВЦІВ!
Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 119 КЗпП України, працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» і «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову.
Названа норма передбачає, що між працівником, призваним на військову службу в особливий період, та роботодавцем зберігаються трудові відносини, а він лише увільняється від виконання повноважень.
За зверненням працівника, як правило, у письмовій формі, та доданої повістки, роботодавець зобов’язаний забезпечити виконання вимог законодавства про працю, в частині гарантій працівникам на час виконання державного обов’язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
За недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України, відповідно до вимог статті 265 КЗпП України, роботодавцеві доведеться сплатити штраф у 10-ти кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушень за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Строкова служба в армії: все, що про неї треба знати призовникам
Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України. На 2021 рік встановлені такі дати: весняний призов з 1 квітня по 30 червня. Осінній – призначений на період з 1 жовтня по 31 грудня.
Який призовний вік?
На строкову службу беруть осіб віком від 18 до 27 років. Раніше призивали хлопців від 18 до 25 років.
Скільки часу служитимуть в армії?
Термін перебування на строковій службі для тих, у кого немає вищої освіти, — до півтора року. А тi, хто має диплом про повну вищу освіту – диплом магістра або спеціаліста, служитимуть рік.
Що робити, якщо принесли повістку?
Згідно з законом, призовники, які отримали повістку з територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зобов’язані прибути до призовної дільниці в термін, вказаний у ній. Треба пам’ятати, що неотримання повістки з будь-яких причин не є підставою для ігнорування призову. Це теж прописано в законі. Тобто, коли оголосять про початок нового призову в армію, військовозобов’язаним громадянам дається 10 днів на явку до територіального центру.
Не з’явитися можна лише через поважні причини. До них зараховують: стихійне лихо, хворобу призовника, смерть близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, дідуся, бабусі) або близького родича дружини. Інші причини не вважаються вагомими і можуть бути розцінені, як ухилення від армії.
Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?
В Україні за порушення законодавства про військову службу передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність. В якості адмінпокарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Кримінальна відповідальність настає за статтею 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. В більшості випадків таке покарання є умовним, але судимість буде.
Хто має право на відстрочку від служби?
Є декілька видів відстрочки: за сімейними обставинами, за станом здоров’я, для здобуття освіти, пов’язана із продовження професійної діяльності.
Відстрочки за сімейними обставинами надаються:
- Тим, хто має непрацездатну матір або батька, або іншого родича за яким він здійснює догляд;
- Має дитину віком до трьох років;
- Самостійно виховує дитину (без матері);
- Має двох і більше дітей;
- Має дитину з інвалідністю;
- Має вагітну дружину або дружину, яка є людиною з інвалідністю;
- Якщо брат служить в цей же час в армії.
Відстрочка за станом здоров’я надається:
- Тим, хто має тимчасові проблеми зі здоров’ям (відстрочка надається на строк до 1 року)
- Часто на практиці результати медичної комісії свідчать, що чимало потенційних солдатів зовсім не придатні для служби в Збройних Силах України за станом здоров’я. Тобто медична комісія приносить користь, адже дозволяє оцінити стан здоров’я призовників та виявити небезпечні хвороби.
Відстрочка для здобуття освіти надається на весь період навчання тим, хто навчається:
- у школах та ПТУ, але у разі досягнення 21-річного віку відстрочка втрачає силу;
- у вищих навчальних закладах з денною формою навчання. Ті, хто здобувають освіту на заочній формі – таке право втрачають;
- у середніх або вищих духовних навчальних закладах з денною формою навчання;
- в інтернатурі, аспірантурі або докторантурі з відривом або без відриву від виробництва.
Відстрочка, пов’язана із продовженням професійної діяльності:
- Вчителям (на весь період роботи за фахом);
- Медикам (на весь період роботи за фахом);
- Священикам (на весь період роботи за фахом);
- Поліцейським (на весь період роботи за фахом).
Відстрочка надається також особі, якій повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або стосовно яких кримінальна справа розглядається судом – до прийняття відповідного рішення.
Хто може отримати звільнення від призову в армію?
- Непридатні за станом здоров’я;
- Молоді люди старші 27 років;
- Ті, які отримали військове звання на військових кафедрах у вузах. (Але згідно з наказом МО № 170 стаття 10, звільнення не стосується громадян України віком до 43 років, які пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити, мають вищу освіту за освітнім ступенем не нижче бакалавра та яким присвоєно відповідне первинне військове звання офіцера запасу, відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу». У разі потреби наказом Міністра оборони України вони можуть бути призвані на військову службу за призовом осіб офіцерського складу).
- Для деяких призовників строкова служба може стати початком кар’єри, Служба в армії – гарна альтернатива. Якщо з 18 років, то за контрактом. Призовник отримуватиме зарплатню, пільги, за бажанням зможе продовжити службу, вступити до військової академії тощо.
