Корюківська трагедія 1943 року
Корюківська трагедія – найбільша та найжорстокіша каральна операція нацистів під час Другої світової війни. У ніч на 27 лютого 1943 року партизани О. Федорова розгромили німецько-угорський окупаційний гарнізон Корюківки. У відповідь окупанти напали на мирне селище.
Протягом 1 і 2 березня 1943 року здійснено вбивство 6700 чоловік, спалено 1290 будинків, а вціліло тільки 10 цегляних. 9 березня карателі прийшли добивати тих, хто вижив і повернувся до своїх дворищ. В основному це були люди літнього віку, яким не було куди йти. Чернігівські історики С. Павленко та С. Бутко вважають, що партизани могли врятувати бодай частину мешканців Корюківки від смерті, однак зумисне не зробили цього. «Не було команди. Ми тільки спостерігали», – говорив по війні один із партизанів.
Нині про Корюківську трагедію нагадує Парк пам’яті, де встановлено кам’яні знаки з назвами сіл району, стертими гітлерівцями з лиця землі.
У незалежній Україні, особливо у час війни, коли знову знищуються та випалюються села та міста, коли гине мирне населення від рук фашистів нового часу, мовчати про Корюківську трагедію – злочин.
