Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!
Сьогодні, 23 листопада, Україна відзначає сумну дату своєї трагічної історії – День пам’яті жертв голодоморів. Цього дня ми згадуємо всіх, хто загинув внаслідок тоталітарної політики радянської влади у 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 роках. Це день пам’яті про страшні часи, коли зумисно створений голод забрав мільйони життів українців, а українська земля, здатна давати колосальні врожаї, вкривалася тілами ні в чому невинних, загиблих голодною смертю людей.
У світі не зафіксовано такого голоду, як той, що випав на долю нашого народу з найбільш родючими землями Європи. Але система не досягла головного – не зламала Україну. Серед мільйонів сплюндрованих доль були й мільйони тих, хто не втратив людської гідності та віри.
Сьогодні ворог знову робить спроби знищити українську націю, в тому числі голодом – знищує елеватори, зерносховища, агропромислові підприємства, поля й іншу інфраструктуру. Так само приховує свої дії, дезінформує, викривлює реальність, намагаючись приховати свої звірства від власного народу та від міжнародного суспільства.
Але нинішній всенародний опір російській агресії показує, що українці остаточно позбулися страхів, що насаджувалися московським режимом не одне десятиліття. Бо зараз Україна і світ – інші. Ми маємо власну державу та Збройні сили, підтримку світу, військову, фінансову, дипломатичну допомогу. І найголовніше – згуртованість народу. Тому ми вистоїмо й ПЕРЕМОЖЕМО!
Багатостраждальна історія нашого народу, і ми не повинні забувати її чорних сторінок. Адже довгі роки про ті події говорили пошепки, а сьогодні, коли ми маємо власну незалежну державу, настав час говорити про це вголос. Цього вимагають мільйони жертв. Усі, хто загинули голодною смертю, не можуть зникнути безслідно, пам’ять про них повинна жити в наших серцях.
Тому наш обов’язок – не дати згаснути пам’яті про ті страшні часи.
Пам’ятаймо, що надзвичайно дорогою ціною, у вимірах мільйонів людських життів, наш народ заплатив за право жити на рідній землі. Цей трагічний урок історії ми маємо добре вивчити і запам’ятати, аби не допустити навіть натяку на повторення подібного.
Схилімо голови в глибокій жалобі і запалімо свічки пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму!
Вічна шана і світла пам’ять всім загиблим!
