Україні відводили три дні, але вже минає три роки…
Сьогодні ми згадуємо той страшний день, коли життя кожного з нас, кожної української родини розділилося на «до» і «після». Прокинувшись від звуків вибухів, за вікнами очікувала нова реальність. Наші турботи, бажання і плани, які ще вчора здавалися такими важливими й нагальними, відразу стали несуттєвими – ми розпочали життя з нової сторінки.
Сторінки, яка назавжди залишиться страшною датою у наших спогадах і пам’яті наших поколінь. Сторінки, яка стала продовженням незрівнянного подвигу та неосяжної звитяги українського народу.
Три роки ми боремося з кровожерливим загарбником, хоч ніхто у світі не вірив, що ми вистоїмо проти незліченної кількості ворога, який свідомо хоче знищити нас як націю, стерти з лиця землі українські міста, перетворити нашу квітучу країну на руїни – ось які цілі ставить перед собою кремль. Але досягти їх окупантам не вдасться. Нас не злякали ракети, обстріли, відключення світла, постійний психологічний тиск, біль і розчарування. Ми, українці, тримаємо оборону й демонструємо волю перемогти ворога. А наші Захисники і Захисниці, які борються за країну, покладають нашу безпеку та свободу на свої плечі, щодня роблять все можливе й неможливе, щоб переможна пісня пролунала саме в Україні. Тому наша допомога та підтримка є дуже важливими для того, щоб вони знали, що ми всі стоїмо разом з ними.
Так, важко осягнути і повірити у те, що в третьому тисячолітті у центрі Європи станеться кровопролитна боротьба за відстоювання свого права на існування. Схиляємо голови перед кожним, хто віддав життя за волю і незалежність нашої держави, пам’ятаємо імена Героїв, які загинули за Україну. Низький уклін Воїнам, які борються сьогодні за наше мирне завтра!
Разом, завдяки нашим янголам-охоронцям, ми пройшли цей шлях і продовжуємо йти далі. І єдиним бажанням для кожного з нас є Перемога та мир у нашій державі. Об’єднавши зусилля, ми обов'язково їх здобудемо!
Слава Україні! Яка була, є і буде!
