Знову пекучий біль і гіркий смуток війни торкнувся Борзнянської громади
З глибоким сумом повідомляємо про загибель вірного сина України, Дмитренка Олександра Михайловича, який віддав своє життя, захищаючи рідну землю від російських окупантів. Він загинув 15 листопада 2023 року на Донеччині.
Олександр Дмитренко народився 31 серпня 1978 року в селі Прачі. Після закінчення школи у 1995 році здобув професію водія в школі ДОСААФ. Строкову службу проходив у десантних військах у Миколаєві, що свідчить про його ранню готовність до служіння Батьківщині.
Його життя було присвячене захисту правопорядку та безпеки України. З 1996 року Олександр працював дільничним у Києві, де дослужився до звання капітана, звільнившись у 2016 році. Згодом він продовжив трудову діяльність у Службі безпеки України. Перед початком повномасштабного вторгнення працював водієм таксі у Києві, проте мирна професія не зупинила його, коли країна опинилася в небезпеці.
6 березня 2022 року, на початку повномасштабної війни, Олександр Дмитренко добровільно вступив до лав Збройних Сил України. Він обійняв посаду солдата-водія і брав участь у звільненні села Нові Петрівці на Київщині. Його бойовий шлях проліг через гарячі точки: Запорізьку область, Сєвєродонецьк, де протягом трьох місяців служив кулеметником 134-ї бригади ЗСУ, та Лисичанськ. Саме там, у жорстоких боях, Олександр отримав важке поранення та контузію.
Після тривалого лікування, незважаючи на отримані травми, Олександр продовжив службу, працюючи на ППО. З жовтня 2023 року він перебував у Краматорську, звідки вирушив на своє останнє завдання.
Побратими Олександра захоплювались його людяністю. Вони згадують його як людину, готову без вагань допомогти, нічого не очікуючи взамін. Він був справжнім прикладом самовідданості та безкорисливості.
У Героя залишилися батьки, дружина, донька та сестра. Його подвиг назавжди залишиться в наших серцях і стане прикладом мужності та жертовності для майбутніх поколінь.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Захисника.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Нехай душа Олександра Михайловича знайде вічний спокій у Царстві Небесному, а пам’ять про нього залишиться живою серед земляків…
