Із полону – в безсмертя…
Сьогодні, 28 липня, Україна вшановує пам’ять Захисників і Захисниць, які були закатовані або загинули у полоні. Цей день має особливе значення для всієї країни – як знак скорботи, шани та глибокої вдячності тим, хто мужньо тримав оборону, потрапив у ворожий полон і не повернувся звідти живим.
Ця дата була обрана не випадково, адже саме в ніч з 28 на 29 липня 2022 року російські окупанти вчинили один із найстрашніших воєнних злочинів: у колонії № 120, що в тимчасово окупованій Оленівці на Донеччині, стався теракт, унаслідок якого загинули щонайменше 50 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення.
Серед загиблих – і боєць легендарного підрозділу «Азов», Олексій Кісілішин, позивний Лев, що похований у селі Оленівка нашої громади. У скорботі та вдячності до місця поховання було покладено квіти – як символ незгасної пам’яті, вдячності та скорботи. Батько полеглого Воїна Олександр Кісілішин поділився з керівництвом громади спогадами про сина, його захоплення, відвагу, щирість та незламну віру в Перемогу.
Лише за чотири дні до трагедії, 24 липня, Олексію Олександровичу виповнилося 26 років… Він із дитинства був щирою, доброю людиною з великим серцем. Змалку опікувався безпритульними тваринами, мріяв стати ветеринаром, здобути вищу освіту та рятувати життя диких звірів. Долучався до зоозахисної діяльності, допомагав волонтерам, був небайдужим до болю інших.
Але в 2014 році війна змінила його плани. У 17-річному віці він добровільно вступив до лав батальйону «Азов», ставши на захист України. Воював на Сході, а після повернення відкрив приватний центр реабілітації диких тварин, втілюючи у життя свою юнацьку мрію.
Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Олексій без вагань повернувся на фронт. У складі ОЗСП «Азов» пройшов найзапекліші бої за Маріуполь, героїчно тримав оборону «Азовсталі». Навесні 2022 року разом із побратимами потрапив у полон… але додому вже не повернувся.
Олексій Кісілішин посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Похований у лютому 2023 року. Його життя – це приклад неймовірної мужності, самопожертви й людяності.
Ми ніколи не пробачимо злочинів проти наших полонених. Ми пам’ятаємо кожного. Ми продовжимо боротися – за кожне життя, за кожну правду, за кожну душу, яку втратили у цій війні.
Вічна шана й слава загиблим! Пам’ятаємо. Не забудемо.
Сьогодні, 28 липня, Україна вшановує пам’ять Захисників і Захисниць, які були закатовані або загинули у полоні. Цей день має особливе значення для всієї країни – як знак скорботи, шани та глибокої вдячності тим, хто мужньо тримав оборону, потрапив у ворожий полон і не повернувся звідти живим.



