Назавжди в строю…
Нашу громаду знову огорнув нестерпний біль і скорбота – під час виконання службових обов’язків сьогодні, 21 вересня 2025 року, загинув наш земляк, Захисник України Мирний Сергій Миколайович.
Його життєвий шлях – це історія світлої людини, для якої любов до рідної землі та служіння людям були понад усе. Народився Сергій Миколайович 25 червня 1974 року в Борзні. Ще з дитячих років його захоплювало небо й польоти – мрії про висоту завжди вели його вперед. Після закінчення Борзнянської середньої школи Сергій Миколайович здобув вищу освіту в Ніжинському педагогічному університеті ім. Миколи Гоголя за спеціальністю «Вчитель хімії та біології», який закінчив із відзнакою у 1995 році.
Майже відразу він повернувся до рідного міста та розпочав працювати вчителем хімії Борзнянської школи-інтернату. Щира любов до знань і невтомна праця швидко зробили його не лише гарним педагогом, а й заступником директора. Паралельно продовжував навчання в Сумському державному аграрному університеті, здобуваючи фах «Економіка та фінансування».
Згодом його допитливий розум і вміння бачити перспективу привели до власної справи, пов’язаної з комп’ютерами та оргтехнікою. Сергій Миколайович присвятив цьому більшу частину життя, залишаючись завжди уважним до людей, відкритим до нових знань і готовим підтримати кожного, хто потребував допомоги.
Та коли країна покликала – без вагань став до захисту Батьківщини. З травня 2015-го по листопад 2016 року він брав участь в АТО, пройшовши через найважчі випробування війни. Повернувшись додому, знову взявся за свою справу, але назавжди залишився воїном у душі, справжнім патріотом, який понад усе цінував мир і свободу.
З початком повномасштабного вторгнення Сергій Миколайович, маючи бойовий досвід, став добровільно на захист України. Постійно допомагав бойовим побратимам. Та сьогодні його земний шлях обірвався. У полеглого Воїна залишилися 19-річна донька, любляча матір, брат і племінники – родина, яка була для нього найбільшим скарбом. Для всіх, хто його знав, він назавжди залишиться добрим, щирим, мудрим, працелюбним. Людиною світлого серця й твердого характеру, яка вміла любити й надихати, яка стояла на варті нашого спокою, аби ми й надалі чули дитячий сміх і бачили мирне небо.
Схиляємо голови в глибокій шані та розділяємо невимовний біль родини й близьких. Немає слів, які б змогли зцілити цю втрату, але є пам’ять, що житиме в кожному серці, у кожній вулиці рідного міста.
Вічна слава і низький уклін Герою Сергію Миколайовичу! Його ім’я назавжди вплетене в полотно історії нашої громади та всієї України!
