Загинув, захищаючи кожного з нас…
Сьогодні до Борзнянської громади знову надійшло болісне й важке повідомлення – 2 лютого 2026 року, під час виконання бойового завдання, загинув житель Борзни, мужній Захисник ГНАТЮК Василь Андрійович. До останньої миті він залишався вірним присязі та рідній землі, пожертвувавши собою заради свободи, незалежності й майбутнього нашої держави.
Василь Андрійович народився 24 грудня 1975 року в селі Кисилин Локачинського району Волинської області. У 1982–1990 роках навчався в Кисилинській восьмирічній школі, після якої продовжив здобувати фах в Оваднівському СПТУ № 21, де опанував професію тракториста-машиніста. Свою трудову стежку розпочав у місцевому колгоспі.
Після проходження строкової військової служби повернувся до мирної праці – був механізатором, а згодом освоїв ремесло складальника меблів. Усе, за що брався, робив сумлінно й з душею: був справжнім господарем, який умів і любив працювати. Та коли Батьківщина покликала, без роздумів став на її захист.
З липня 2014 по вересень 2015 року він брав участь в антитерористичній операції, а з вересня 2016 року продовжив службу за контрактом. За роки служби мав чимало нагород – як визнання його мужності, відваги та вірності присязі. Він воював не за відзнаки, а за життя своїх дітей, за спокій родин, за право України бути вільною.
Останні сім років Василь Андрійович проживав у Борзні. Він був люблячим чоловіком і батьком, турботливим, добрим, щирим, товариським. Полюбляв риболовлю, цінував прості радощі життя. Виховував п’ятьох дітей, один із його синів нині також служить у лавах Збройних Сил України. У скорботі залишилися дружина, п’ятеро дітей, дві сестри, рідні, друзі та побратими.
Схиляємо голови у хвилини тяжкої втрати та висловлюємо щирі співчуття родині й близьким загиблого Воїна. Низько вклоняємося Герою, який ціною власного життя захищав територіальну цілісність і незалежність нашої держави.
Вічна слава і шана Василю Андрійовичу!
Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях, у нашій пам’яті та в історії України!
